|
|
Iсторiя
Навчання студентiв у Тернопiльському медичному iнститутi розпочалося 1 вересня
1957 р. вiдповiдно до постанови тодiшнього уряду України вiд 12 квiтня того
ж року про створення у Тернополi
медичного вузу. Це був перший вищий навчальний заклад у мiстi,
яке майже повнiстю було знищене Другою свiтовою вiйною i лише почало
пiднiматися з руїн.
Уже через три днi пiсля урядової постанови в Тернопiль прибув призначений
директором (ректором) медичного iнституту к.м.н., хiрург П.О.Огiй
(пiзнiше - доктор медичних наук, професор), а також проф. А.Г.Мартинюк,
який став проректором.
Для розмiщення iнституту рiшенням обласної ради було видiлено два навчальнi корпуси та два гуртожитки. Клiнiчною базою стала мiська лiкарня, яка одночасно виконувала функцiї обласної лiкарнi. Розпочалося будiвництво морфологiчного корпусу, обласної лiкарнi та ще одного гуртожитку.
В iнститутi було вiдкрито 19 кафедр, працювало 66 викладачiв, серед них - 1 доктор наук i 17 кандидатiв наук.
З першого року iснування iнституту пов'язали з ним своє життя на той час молодi викладачi-науковцi, а нинi - професори, заслуженi дiячi науки К.В.Кованов, Ю.Т.Коморовський, А.I.Локай, I.О.Ситник, М.П.Скакун. Серед фундаторiв був i асистент кафедри загальної гiгiєни, нинi - академiк Нацiональної академiї наук, Академiї медичних наук України i багатьох зарубiжних академiй, ректор Київського нацiонального медичного унiверситету Є.Г.Гончарук.
|

|
 |
|
Коморовський Юрiй Теофiлович
Доктор медичних наук, професор, автор понад 200 наукових i навчально-методичних праць,
2 монографiй, пiдготував 12 докторiв i 26 кандидатiв медичних наук
|
Кованов Костянтин Васильович
Доктор медичних наук,професор, автор понад 200
наукових i навчально-методичних праць,
пiдготував 1 доктора i 6 кандидатiв
медичних наук |
В iнститутi вiдразу було органiзовано три курси, де навчалося 624 студенти. На i курс прийняли 210 студентiв. На II i III курси зарахували студентiв (вiдповiдно 120 i 224 чол.), добровiльно переведених iз медичних iнститутiв України, Росiї та iнших республiк тодiшнього СРСР.
Почалася кропiтка праця вченої ради iнституту, Центральної методичної комiсiї, кафедр з налагодження навчально-методичного процесу, визначення стратегiчних напрямiв наукової роботи, контролю за рiвнем пiдготовки студентiв. У 1959 р. вiдбувся перший науковий форум на базi молодого iнституту - виїзна конференцiя Українського товариства патофiзiологiв. Значною подiєю стало проведення в жовтнi 1960 р. VII пленуму Наукового товариства хiрургiв України. Успiшно розгорталася робота студентських наукових гурткiв.
Отже, iнститут запрацював як педагогiчний, науковий, лiкувальний, культурно-освiтнiй осередок областi. Його кращi самодiяльнi колективи успiшно виступали на мiському й обласному оглядах художньої самодiяльностi, спортивних змаганнях.
Розгорнулася санiтарно-просвiтня робота професорсько-викладацького складу, яка поєднувалася з консультативною допомогою населенню безпосередньо на базах сiльських дiльничних лiкарень, фельдшерсько-акушерських пунктiв та районних лiкарень.
|

|
|
Локай Анатолiй Iванович
Доктор медичних наук, професор, автор понад 100 наукових i навчально-методичних праць, пiдготував 3 кандидатiв медичних наук
|
1960-1961 навчальний рiк увiйшов в iсторiю iнституту як рiк органiзацiйного завершення його формування. Було введено в дiю морфологiчний корпус, закiнчено будiвництво основної клiнiчної бази iнституту - обласної лiкарнi, введено в дiю обласну по-лiклiнiку. В iнститутi вже навчалося 1360 студентiв, функцiонувало 30 кафедр, на яких працювало 148 викладачiв, з них - 7 докторiв i 66 кандидатiв наук.
Перший випуск 203 лiкарiв iз дипломом Тернопiльського державного медичного iнституту вiдбувся в червнi 1961 р. Згодом 10 осiб iз цього випуску одержало ступiнь доктора, а 16 - кандидата медичних наук. Наведемо лише кiлька прикладiв. i.Чекман став докто-ром медичних наук, професором, завiдувачем кафедри фармакологiї Нацiонального медичного унiверситету. Вiн - член-кореспондент Нацiональної академiї наук, Академiї медичних наук України, Нью-Йоркської академiї наук, лауреат Державної премiї України, заслужений дiяч науки i технiки України. Прославив свою Alma Mater i залишився її палким патрiотом проф. В.Антонiв - завiдувач кафед-ри ЛОР-захворювань Московського унiверситету дружби народiв. У Москвi вiн очолює Українське нацiонально-культурне товариство "Сла-вутич". Проф. Д.Сеймiвський сьогоднi працює завiдувачем вiддiлу дитячої урологiї Київського науково-дослiдного iнституту урологiї, головним дитячим урологом МОЗ України. Проф. С.Якименко - завiдувач вiддiлу опiкової травми i пластичної хiрургiї ока Одеського науково-дослiдного iнституту очних хвороб iменi В.П.Фiлатова.
Чимало нового в дiяльностi колективу iнституту з'явилося в 70-80-тi рр. Незважаючи на сувору регламентацiю всього життя радянським режимом, тривав процес подальшого утвердження i росту авторитету навчального закладу, формувалося багато таких традицiй, яких не можна втрачати й сьогоднi. Насамперед це високий рiвень навчального процесу в iнститутi, свiдома дисциплiна, справедлива вимогливiсть до знань студентiв, натхненнiсть наукових пошукiв викладачiв, що дозволило значно змiцнити науково-педагогiчний потенцiал вузу в 70-х рр. Цей спалах творчого ентузiазму молодих науковцiв i студентiв реалiзувався у результатах Всесоюзного конкурсу, де Тернопiльський медичний iнститут посiв четверте мiсце серед медичних вузiв.
|

|
 |
|
Ситник Iван Олександрович
Доктор медичних наук, професор, автор понад 175 наукових i навчально-методичних праць,
1 монографiї, пiдготував
4 доктори i 16 кандидатiв медичних наук
|
Скакун Микола Петрович
Заслужений працiвник вищої школи України, доктор медичних наук, професор, автор понад 450 наукових
i навчально-методичних праць,
11 монографiй, 8 пiдручникiв
i навчальних посiбникiв, пiдготував
8 докторiв i 34 кандидати медичних наук
|
Сказане матерiалiзувалося в конкретних справах. Так, за першi 10 рокiв iснування iнституту значно зросла його матерiальна та навчально-наукова база. Побудовано 2 гуртожитки, вiварiй з лабораторiями. На 32 кафедрах уже працювало 178 викладачiв, з них - 13 докторiв та 82 кандидати наук. Наукова зрiлiсть вузу також характеризувалася проведенням на його базi рiзнопрофiльних республiканських конференцiй.
У 1969 р. вiдкрито пiдготовче вiддiлення, яке функцiонувало до 1992 р. У 1997 р. вiддiлення вiдновило свою роботу.
Для оздоровлення студентiв i викладачiв у с. Бiльче-Золоте Борщiвсь-кого району в 1972 р. побудовано спортивно-оздоровчий табiр "Берiзка". У 1971 р. завершено будiвництво спортивного корпусу. У 1989 р. вiдкрито профiлакторiй.
У зв'язку з побудовою в 1979 р. потужної обласної психоневрологiчної лiкарнi, для кафедр нервових хвороб та психiатрiї були створенi належнi умови для проведення навчальної роботи.
Зважаючи на кадровi можливостi, мережу i потужнiсть клiнiчних баз, з 1979 р. в iнститутi, окрiм дiючого лiкувального, вiдкривається другий факультет - пiслядипломної пiдготовки лiкарiв.
В iнститутi вiдкрито навчальнi музеї: кафедри бiологiї, кафедри анатомiї людини. Останнiй вважається одним iз кращих анатомiчних музеїв в Українi. У 1982 р. почав дiяти музей iсторiї iнституту.
У квiтнi цього ж року iнститут вiдзначив 25-рiчний ювiлей. До 25-рiччя ввiйшли в експлуатацiю новi гуртожитки на 1000 мiсць. Це дозволило пов-нiстю забезпечити студентiв мiсцями для проживання та видiлити окремi кiмнати для сiмейних студентiв.
За 25 рокiв значно зрiс рiвень професорсько-викладацького складу, вдосконалилися форми i методи навчально-методичної та наукової роботи. В iнститутi на цей час навчалося понад 2500 студентiв, лiкарiв-курсантiв та iнтернiв. На 36 кафедрах працювало 310 викладачiв, серед них - 27 докторiв та 207 кандидатiв наук. Третину викладачiв iнституту складали його випускники.
Значною подiєю стало вiдкриття у 1989 р. Центральної науково-дослiдної лабораторiї.
I в умовах комунiстичного режиму частина викладачiв та студентiв iнституту вiдзначалася нестандартнiстю мислення, смiливiстю думки, вмiнням збуджувати свiдомiсть людей. Зокрема, поколiння студентiв 60-х рр. добре пам'ятає викладача фiлософiї В.С.Лiсового, який працював у медiнститутi в 1962-1966 рр. Запам'яталися його лекцiї, а також нестандартнi iнститутськi стiнгазети, редактором яких вiн був. Пiзнiше Василя Семеновича Лiсового заарештували за "антирадянську дiяльнiсть", 11 рокiв вiн провiв у тюрмах i концтаборах. У 1998 р., через 32 роки, вiн приїхав до Тернополя, прочитав для студентiв ii курсу медакадемiї лекцiю з фiлософiї, зустрiвся з ректором, викладачами i студентами. Тепер кандидат фiлософських наук В.Лiсовий - керiвник вiддiлу iсторiї української фiлософiї iнституту фiлософiї НАН України, професор унiверситету "Києво-Могилянська академiя".
Слiд зазначити, що такi випускники iнституту, як Георгiй Петрук-Попик, Степан Бабiй, Ганна Костiв-Гуска, якi пройшли "пробу пера"на iнститутськiй лавi, виросли до вiдомих поетiв, стали членами Спiлки письменникiв України.
Зростання iнституту пов'язане з iменами його ректорiв: доц. I.I.Гетьмана (працював на цiй посадi в 1972-1981 рр.), проф. i.С.Смiяна (очолював ВУЗ у 1981-1997 рр.); проректорiв: професорiв О.А.Яроша, О.Н.Люльки, i.В.Шуста, i.О.Ситника, В.Г.Ковешнiкова (сьогоднi ректора Луганського медичного унiверситету).
Iз здобуттям незалежностi вiдкрилися новi можливостi та iмпульси для розвитку iнституту, можливостi входження його в ринковi вiдносини, в європейський освiтнiй простiр.
Ось окремi вiхи змiн.
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 1 липня 1992 р. iнституту присвоєно iм'я видатного вченого, дiйсного члена Наукового товариства iменi Т.Г.Шевченка, Всеукраїнської академiї наук, уродженця Тернопiльщини Iвана Яковича Горбачевського.
У 1994 р. iнститут акредитований за IV (найвищим) рiвнем. Отримано лiцензiю на прийом 400 студентiв на медичний факультет.
У 1995 р. вiдкрито медсестринський факультет за спецiальностями "Сестринська справа" (пiдготовка медсестер i медсестер-бакалаврiв) i "Лабораторна справа" (пiдготовка лаборантiв-бакалаврiв). Створено навчальний комплекс - медичний iнститут-лiцей (нинi Галицький коледж) м.Тернополя. Якщо 1 вересня 1995 р. факультет нараховував 82 студенти, то вже в 1997 р. - 450.
30 сiчня 1997 р. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв iнститут отримав статус медичної академiї.
У квiтнi 1997 р. Тернопiльська державна медична академiя iменi I.Я.Горбачевського урочисто вiдзначила своє 40-рiччя. Протягом 16 рокiв колектив ВУЗу очолював проф. i.С.Смiян, якому було присвоєно звання заслуженого працiвника вищої школи України, його обрано членом-кореспондентом Академiї медичних наук України. У 2003 роцi член-кореспондентом академiї медичних наук України обрано ректора Ковальчука Леонiда Якимовича. Заслуженим працiвником вищої школи став проф. М.П.Скакун. Почесного звання заслуженого дiяча науки i технiки України удостоєнi професори Л.Я.Ковальчук, М.А.Андрейчин, Я.i.Федонюк, М.i.Швед, О.О.Маркова, C.B.Хмiль, C.I.Cмiян. Звання заслужений винахiдник України уже тривалий час носить проф. О.М.Єдинак. Апарати його конструкцiї нинi широко використовуються для регенерацiї кiсткової тканини пiд час рiзних методiв остеосинтезу.
У 2002 р. такого ж звання удостоєний доц. В.В.Дем'яненко.
З 1997 р. при академiї функцiонує спецiалiзована рада iз захисту дисертацiй iз спецiальностей "Хiрургiя", "Нормальна анатомiя" (медичнi й бiологiчнi науки) i "Патологiчна фiзiологiя" (голова ради - д.м.н., проф. Л.Я.Ковальчук).
У 2004 роцi при академiї вiдкрито спецiалiзовану вчену раду iз
захисту кандидатських i докторських дисертацiй iз спецiальностей
"педiатрiя", "акушерство", "гiнекологiя".
У серпнi 1997 р. академiю очолив її випускник - заслужений дiяч науки i технiки України, д.м.н., проф. Л.Я.Ковальчук. Кредо ректора: "Ми мусимо стати вищим навчальним закладом високого європейського рiвня".
У 1999 р. академiя успiшно пройшла переатестацiю на пiдтвердження IV рiвня акредитацiї. У 2000 р. вперше проведено прийом на фармацевтичний факультет, який розпочав пiдготовку провiзорiв, а з 2001 р. навчаються також майбутнi клiнiчнi провiзори. Академiєю отримано у 2000 р. лiцензiї на пiдготовку акушерок, фельдшерiв i медсестер-лаборантiв. Медсестринський факультет реорганiзовано у факультет бакалаврату i молодших спецiалiстiв медицини,
з 2003 року реорганiзовано у медичний коледж.
З 1997 р. на всiх курсах, а також у клiнiчнiй ординатурi, розпочалось навчання iноземних громадян, з 2000 р. вони вчаться на пiдготовчому вiддiленнi академiї. У 2001-2002 навчальному роцi в академiї вже навчалося понад 250 студентiв - клiнiчних ординаторiв iз 19 країн.
Вiдкрито новi кафедри: шпитальної терапiї № 2,
медичної iнформатики i фiзики та спецiального обладнання, медицини
невiдкладних станiв, полiклiнiчної справи, дiагностики i медичної
iнформатики факультету пiслядипломної освiти (на базi Рiвненської
обласної лiкарнi), фармакогнозiї з бiологiєю та медичною генетикою,
фiзiотерапiї, медичної реабiлiтацiї i курортологiї, акушерства i
гiнекологiї №2 медичного факультету, хiмiко-фармацевтичних
дисциплiн.
Сформовано висококвалiфiкований професорсько-викладацький склад, двi третини якого - випускники академiї, в тому числi ректор, 5 проректорiв, 3 декани, 29 завiдувачiв кафедр. На даний час працюють 68 докторiв наук, професорiв, 265 кандидатiв наук, доцентiв. Академiя постiйно знаходиться серед перших медичних ВНЗ за часткою викладачiв, якi мають науковi ступенi. Цей показник становить протягом останнiх 3-х рокiв 75-85 %. Серед 410 викладачiв академiї - 1 член-кореспондент АМН України, 6 заслужених дiячiв науки i технiки, 2 заслужених працiвники вищої школи, 2 заслужених винахiдники, 2 заслужених лiкарi України.
За роки iснування академiї випущено понад 13 тисяч лiкарiв, на факультетi пiслядипломної освiти пройшли пiдвищення квалiфiкацiї понад 17000 спецiалiстiв.
Нинi здiйснюється комплексна перебудова всiх напрямiв дiяльностi академiї.Насамперед, це навчальний процес. Вiн перебудовується з врахуванням свiтових вимог квалiфiкацiйних характеристик спецiалiстiв.
У науковiй дiяльностi прiоритетним стає науковий напрям "Остеопороз", у розробцi якого бере участь половина кафедр академiї.
З року в рiк набирають бiльш позитивної динамiки винахiдницька робота, впровадження наукових розробок у практику охорони здоров'я. Зокрема, створенi професором В.В.Бiгуняком лiофiлiзованi свинячi ксенодермотрансплантати успiшно викоритовуються для лiкування опiкiв в усiх опiкових центрах України.
З метою вдосконалення i розширення обсягу лiкувально-профiлактичної роботи при академiї створено консультативно-лiкувальний центр. Проводиться реконструкцiя i добудова корпусу, в якому планується вiдкрити академiчну хiрургiчну клiнiку.
Чимало нового з'явилося у виховнiй, нацiонально-патрiотичнiй роботi, духовному життi. Чiтко вiдрегульовано систему наставникiв курсiв i груп, створено студентське самоврядування. Працює духовий оркестр i хор, танцювальний ансамбль, ансамбль народних iнструментiв, спортивнi секцiї. Вiдновлена команда КВК академiї, працює студентський театр, створено студентський диспут-клуб. В академiї є своя картинна галерея. Нова генерацiя поетiв виростає i серед викладачiв, i серед студентiв. Побачили свiт поетичнi збiрки викладачiв Лесi Романчук, яка є членом Спiлки письменникiв України, Валерiя Дiдуха, Романа Ладики.
Кардинальнi змiни вiдбуваються щодо матерiально-технiчної бази: реконструйовано i по-сучасному обладнано майже всi корпуси. Зроблено ремонт у гуртожитках, створено мережу студентських кафе i їдалень. У 1998 р. заново вiдремонтовано, обладнано i реорганiзовано у спортивно-оздоровчу базу для вiдпочинку студентiв i викладачiв колишнiй спортивно-оздоровчий табiр "Берiзка". У 2001 р. академiя придбала нову спортивно-оздоровчу базу "Червона калина" у мальовничiй мiсцевостi на вiдстанi 28 км вiд Тернополя.
|
Начальник Вiйськово-медичної
академiї (м.Київ) генерал Г.А.Пасько:
"Можу сказати, що Тернопiльський медичний
iнститут народжувався у мене на очах.
Востаннє я був тут два з половиною роки тому...
Хочу вiдзначити: ваша академiя справляє
грандiозне враження".
|
Керiвник вiддiлу iсторiї
української фiлософiї iнституту
фiлософiї НАН України В.С.Лiсовий:
"Я познайомився з керiвником, який
не скаржиться на несприятливi обставини,
негаразди, а в цих обставинах разом з
колективом успiшно робить конкретнi справи,
сповнений оптимiзму".
|
|
У сiчнi 1999 р. в академiї у рамках вiзиту на
Тернопiльщину побував Президент України Л.Д.Кучма. Високий гiсть
спiлкувався зi студентами i спiвробiтниками унiверситету, ознайомився з кафедрами, аудиторiями, розробками науковцiв ТДМУ, побував у видавництвi "Укрмедкнига". Президент був щиро вражений i захоплений досягненнями унiверситету та результатами дiяльностi його колективу.
За пiдсумками рейтингової оцiнки всiх видiв дiяльностi, в 2000 р. унiверситет посiв третє мiсце серед вищих медичних навчальних закладiв України IV рiвня акредитацiї.
Розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.11.2004 р. №831-р
та на основi наказу МОЗ України вiд 2.12.2004 р. №596 академiю
реорганiзовано в Тернопiльський державний медичний унiверситет
iменi I.Я.Горбачевського.
Колектив унiверситету не "спочиває на лаврах", а спрямовує свої зусилля на осягнення нових намiчених рубежiв у реалiзацiї реформування вищої медичної освiти, якiсної пiдготовки висококвалiфiкованих фахiвцiв для вiдродження України.
|